По кому останній подзвін? За Януковичем дзвінок...

Янукович чомусь вирішив, що політика це весела гра, в якій можна легко та безоглядно робити круті геополітичні та економічні повороти з 46-мільйоною нацією. Хоч він гонщик (точніше завгар), але українська держава є занадто габаритною машиною як для такого шофера, так і для тієї траси, на яку вирішив несподівано звернути президент. 

Як стверджують досвідчені автомобілісти, під час крутих поворотів та розворотів на великій швидкості, суттєво підвищується небезпека для життя і здоров’я самого автогонщика. 

Невдалий розклад 

Сьогодні Янукович потрапив у патову ситуацію. Підписувати асоціацію з ЄС для нього не має ніякого сенсу, адже корупціонерам та олігархам важко буде знайти спільну мову з європейськими підприємцями в умовах чесних правил гри. Російська та казахська модель соціальних та економічних відносин, базована на кришуванні, відкатах, корупції та мафіозних домовленостях, для них вигідніша й зрозуміліша за європейський монетаризм і неоконсерватизм. Окрім того, в країні, яка має тісні зв’язки з ЄС, диктатура та корупція просто не зможуть довго існувати в умовах демократичного оточення і виглядатимуть як шматок бруду в чистій кімнаті, який от-от дочекається прибиральника. Тож Янукович не самогубець, щоб вести країну в міждержавне об’єднання, яке загрожує йому втратою повноти влади. 

Водночас Митний союз – це союз диктаторів, які правлять по 10-20 років своїми країнами, в яких повністю придушені громадянські права й свободи населення, а економіка та ресурси віддані на відкуп «своїм». Там панує принцип «друзям все, а ворогам - закон», та необмежена монополія правлячої кліки на грабунок країни. Така модель Януковичу психологічно ближча, однак партнери по Митному Союзу, зокрема Кремль мріє грабувати та контролювати не лише свою державу, але й ресурси союзників. Тому кремлівських орлів треба було трішки присадити можливістю відходу України від цього міжнародного хуліганського угрупування, до солідних та перспективних західних партнерів. Однак ситуація вийшла з під контролю і під час чергового хитрого розкладу карт, карти раптом почали бунтувати. 

Васал Кремля 

Силовий сценарій, який Азаров на російському телебаченні пообіцяв влаштувати учасникам Євромайдану, також не є раціональним вирішенням, оскільки остаточно покладе хрест на міжнародних відносинах Януковича та зробить його невиїзним. Міжнародна ізоляція східноєвропейського диктатора, заморожування рахунків українських чиновників і мільярдерів в європейських банках, формування українських варіантів «списків Магнітського» позбавить владний режим фінансової допомоги закордону, яку так слізно випрошував Янукович в усіх міжнародних, європейських і навіть в американських приватних структур. 

В умовах колапсу економіки та бюджетної сфери, Янукович зможе розраховувати лише на допомогу Росії, яка завжди виявляється дорожчою, ніж видається спочатку. Богдан Хмельницький тому яскравий приклад. А криза економіки та зменшення соціальних виплат піднімуть справжні повстання насамперед у чутливих до державного фінансування промислових районах Донбасу та Придніпров’я, які стануть фактором остаточної дестабілізації влади та причиною її агонії. Щоб стримувати голодні та злиденні робітничі маси, Януковичу доведеться дедалі більше грошей позичати у Росії, на кремлівських умовах. 

Побиття та арешти людей на Майдані зумовлять сприйняття Януковича на Заході як кривавого диктатора, що надовго закриє йому дорогу в Європу. Кремль, усвідомлюючи що Януковичу тепер закрита дорога в Європу, сильніше закрутить гайки щодо України. Кажуть, що після скандального побиття білоруською міліцією мирних протестувальників в 2010 році, зокрема покалічено десятки дівчат та пенсіонерів, Євросоюз остаточно припинив діалог з Лукашенком, а на другий день до Бацьки зателефонував Путін, і як стверджують інсайдерські джерела, сказав: «тепер ти від нас нікуди не дінешся!». То ж силовий сценарій є прямою дорогою до васальної залежності від Кремля, що мабуть не входить у стратегічні плани Януковича, якщо ми припустимо, що у нього є крихта розуму. 

Точка неповернення: останній дзвінок для Януковича 

То ж для Януковича зараз найоптимальнішим варіантом є обережний стратегічний відступ з обох зовнішньополітичних фронтів до умов статус-кво: замирення майдану та протестувальників, продовження проєвропейської риторики та відмова від орієнтації на Митний Союз. Однак тоді вже ні Європа, ні Росія не будуть йому довіряти як надійному партнеру та людині слова, як і не довірятиме пересічний український виборець, який вже точно не проголосує за нього в 2015 році. За цих умов, можливо вперше за останні роки дискурс імпічменту наповнюється реальним сенсом. 

Під час штурму «Беркутом» чернігівського Євромайдану чоловік, захищаючи наметовий табір, здійснив спробу самоспалення. Це означає, що в Україні навіть після постпомаранчевого розчарування залишилися люди, яких хоч і небагато, але які готові пожертвувати власним життям заради України. 

Очевидно рейдерські атаки на бізнес, розгул знущань регіонівських мажорів над простими людьми, тотальна корупція підігріла суспільні настрої до вибухової температури. Зазвичай, для радикального усунення політичних перешкод таких людей не потрібно багато, вони домінують своєю якістю та безкомпромісністю. Якщо вони готові спалити себе, то що вже вони тоді готові зробити з життям міліціонерів, олігархів та Януковичем, якщо вони стоять на їхньому шляху? 

Можливо, сьогоднішні протестні акції на Майдані є останнім попереджувальним дзвінком для президента, після якого його теперішній політичний курс як і фатум, пройде точку неповернення. 

Валерій МАЙДАНЮК, 

політолог